Керівник зразкової аматорської студії музично-естетичного виховання «Ладоньки» міського палацу культури Вікторія Панащук – стипендіатка міського голови 2020 року. Отримала стипендію Вікторія разом із своєю вихованкою Кароліною Андрієнко. «Це моя перша стипендія, - каже Вікторія. - Отримати таке визнання від міського голови було приємно й неочікувано».
- Вікторіє, ви маєте юридичну освіту. Чому змінили професію?
- Усе це – діти і любов до них. У міському палаці культури я розпочинала трудову діяльність на посаді юриста, але коли стала мамою, вирішила змінити професію, бо відчула, що моє покликання – не юриспруденція. Я люблю розкривати творчий потенціал дітей, відкривати їхні таланти. Робота з дітьми тяжка, але надихає. А творчість дає свободу.
- Ваші діти теж вихованці палацу культури?
- Так. Данило – співає. Із старшим братиком Кароліни, яка разом зі мною стала стипендіаткою міського голови, Кирилом Андрієнком, записує пісні. Ярослав – танцює у ансамблі спортивного танцю ”WHY NOT”. Нашою натхненницею є мама Людмила Олександрівна, беззмінний керівник студії музично-естетичного виховання «Ладоньки». Мій свекор Микола Васильович Панащук довгий час був директором палацу культури.
- Тобто, у вас ціла династія міського палацу культури…
- Я б сказала - династія музикантів. Діти мої - музиканти, чоловік – музикант, батьки чоловіка – теж музиканти. Мій чоловік Сергій Панащук працює у міському палаці культури, грає на кларнеті, саксофоні і фортепіано. Я теж навчалася у музчній школі грі на скрипці. Знаю нотну грамоту. Данило любить ударні інструменти, Ярослав – фортепіано… Батько чоловіка грає на духових інструментах, мама – хореограф… Мій батько - Олександр Дорощук - грав на бас-гітарі, у юності мав свій гурт.
- Розкажіть про свою вихованку Кароліну Андрієнко, яка разом із вами отримала стипендію міського голови…
- Це дуже талановита дівчинка. Прийшла у студію музично-естетичного виховання «Ладоньки», коли їй було два з половиною рочки. Така була маленька, ніжна, крихітна, але завжди усміхалася. Тепер Кароліна навчається у 2-му класі. Дуже гарно розкрилася, показала себе як ведуча, як справжня артистка… Спочатку ми їй давали маленькі ролі, а тепер довіряємо ролі головних героїнь… Вона – наша Королева-бджілка у казці «Дюймовочка», наша Снігуронька… Займається у танцювальному і вокальному ансамблях. А ще - мріє стати співачкою. Їй подобається виступати на сцені. Вона має багато сольних пісень, таких як «Чекаю на казку», «Тільки мама не спить», «Вчителі», «Україна»…
- Що ви побажаєте діткам, які виховуються у міському палаці культури?
- Приходити на заняття з гарним настроєм, любити себе, не соромитись. І завжди пам’ятати, що ми – викладачі, завжди вас любимо.