Рівне майоріло прапорами, рясніло вишиванками, рівняни схиляли голови перед пам'яттю героїв минулого і сучасної доби. Проникливі слова, потужні мелодії, гордість за те, що маємо державу, про яку мріяло не одне покоління українців, віддавали і віддають за неї життя, бо ж і нині мусимо боронити нашу незалежність. Як на східних кордонах, так і в царині державотворення.
Незалежність – це не тільки свято, це велика відповідальність, що її несе кожен українець. Про це говорити представники влади, гомоніли поміж собою учасники дійства. А нас, тих, хто готовий боротися за державність, підтримувати її своїм розумом, працею, зібралося на Майдані Незалежності чимало. Різного віку, серед яких особливо виділялися сивочолі борці ще минулих років, котрі і дали Україні волю, молоді і дуже юні, котрим розбудовувати державу, і ті, хто ніколи не постаршає, віддавши найдорожче за державу.
Разом ми і «є народ, якого правди сила ніким подолана ще не була»… прекрасний, працьовитий, творчий. Потужний народ, зрощений історією, що міцно стоїть на ногах, тримаючи правицю на серці.